Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дияволенний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дияволенний
Берлін: Українське слово, 1924

Дияволе́нний, а, е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).