Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доберегати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доберегати
Берлін: Українське слово, 1924

Доберега́ти, га́ю, єш, сов. в. доберегти́, режу́, же́ш, гл. Приберегать, приберечь; досматривать, досмотрѣть. Тепер уже доберегайте одно 'дного. Г. Барв. 515.