Словарь української мови (1924)/добичник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ добич Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
добичник 		добиччаний ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Доби́чник, ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/добичник&oldid=635619