Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/добренний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
добренний
Берлін: Українське слово, 1924

Добре́зний, добре́нний, а, е. Очень добрый, хорошій, очень вкусный и пр. См. До́брий. Така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.