Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/добрехати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
добрехати
Берлін: Українське слово, 1924

Добреха́ти, брешу́, шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. II. 221.