Словарь української мови (1924)/добряга
Зовнішній вигляд
◀ доброчинність | Словарь української мови Д добряга |
добряче ▶ |
|
Добря́га, ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе всюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть. Шевч. 539.