Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/добряга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
добряга
Берлін: Українське слово, 1924

Добря́га, ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе всюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть. Шевч. 539.