Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довадливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довадливий
Берлін: Українське слово, 1924

Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.