Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довадно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довадно
Берлін: Українське слово, 1924

Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.