Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довалювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ довалити Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довалювати 		довалюватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Дова́лювати, люю, єш, сов. в. довали́ти, лю́, лиш, гл. Приваливать, привалить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/довалювати&oldid=637549