Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довба
Берлін: Українське слово, 1924

До́вба, би, об. Рябой. Дівка вже давня була, погана, ряба.... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.