Словарь української мови (1924)/довба

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ доварюватися Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довба 		довбало ▶
Берлін: Українське слово, 1924

До́вба, би, об. Рябой. Дівка вже давня була, погана, ряба.... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/довба&oldid=637769