Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довбиш

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довбиш
Берлін: Українське слово, 1924

До́вбиш, ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.