Словарь української мови (1924)/довбня

by Борис Грінченко

◀ довбіння

Словарь української мови Борис Грінченко Д довбня

довбняк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

До́вбня, ні, ж. Большой деревянный молотъ. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. I. 47.