Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довгаль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довгаль
Берлін: Українське слово, 1924

Довга́ль, ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. Черном. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.