Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довгововний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довгововний
Берлін: Українське слово, 1924

Довгово́вний, а, е. Длинношерстный (объ овцахъ).