Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довередуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довередуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Довередува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.