Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довженний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довженний
Берлін: Українське слово, 1924

Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, а, е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.