Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довжиником

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довжиником
Берлін: Українське слово, 1924

Довжинико́м, нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі. Лебедин. у.