Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довмитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довмитися
Берлін: Українське слово, 1924

Довми́тися, доуми́тися, млю́ся, мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. НВолын. у.