Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довозити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довозити
Берлін: Українське слово, 1924

Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. II. 193.