Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довомина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довомина
Берлін: Українське слово, 1924

Довоми́на, ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати. Чуб. II. 541.