Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довідки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довідки
Берлін: Українське слово, 1924

До́відки, док, ж. мн. Развѣдки. Піду на довідки, що там вони роблють. Харьк. г. Оце саме під чергу на Чорноморію йти. Піду туди на довідки: роздивлюся, розбачусь, як там. Черк. у. Прийшов же я на довідки, чи дівчина дома. Мил. 102.