Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/довікувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довікувати
Берлін: Українське слово, 1924

Довікува́ти, ку́ю, єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.