Словарь української мови (1924)/догаяти
| ◀ догаряти | Словарь української мови Д догаяти |
догаятися ▶ |
|
Дога́яти, га́ю, єш, гл. — кого́. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.
| ◀ догаряти | Словарь української мови Борис Грінченко Д догаяти |
догаятися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
догаяти
Борис Грінченко
1924
Дога́яти, га́ю, єш, гл. — кого́. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.