Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догаяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догаяти
Берлін: Українське слово, 1924

Дога́яти, га́ю, єш, гл. — кого́. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.