Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догнивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догнивати
Берлін: Українське слово, 1924

Догнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. догни́ти, нию́, є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.