Словарь української мови (1924)/догорювати
| ◀ догоріти | Словарь української мови Д догорювати |
догоряти ▶ |
|
Догорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю? Славяносерб. у.
| ◀ догоріти | Словарь української мови Борис Грінченко Д догорювати |
догоряти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
догорювати
Борис Грінченко
1924
Догорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю? Славяносерб. у.