Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догорювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догорювати
Берлін: Українське слово, 1924

Догорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю? Славяносерб. у.