Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догоїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догоїти
Берлін: Українське слово, 1924

Дого́їти, го́ю, їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.