Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догравати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догравати
Берлін: Українське слово, 1924

Дограва́ти, граю́, є́ш, сов. в. догра́ти, гра́ю, єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.