Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/догрібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
догрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Догріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. догребти́, бу́, бе́ш, гл. Догребать, догресть.