Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/додружбити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
додружбити
Берлін: Українське слово, 1924

Додру́жбити, блю, биш, гл. Пробыть дру́жбою (см. Дру́жба во 2-мъ знач.) до какого либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. II. 803.