Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доживатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доживатися
Берлін: Українське слово, 1924

Дожива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. дожи́тися, живу́ся, ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися. К. ЧР. 375.