Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дозолочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дозолочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дозоло́чувати, чую, єш, сов. в. дозолоти́ти, чу́, тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют. Грин. III. 509.