Словарь української мови (1924)/дозорний
Зовнішній вигляд
◀ дозорець | Словарь української мови Д дозорний |
дозорця ▶ |
|
Дозо́рний, а, е. Наблюдающій, надсматривающій.
◀ дозорець | Словарь української мови Борис Грінченко Д дозорний |
дозорця ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дозорний
Борис Грінченко
1924
Дозо́рний, а, е. Наблюдающій, надсматривающій.