Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доказка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доказка
Берлін: Українське слово, 1924

Дока́зка, ки, ж. Оговоръ. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.