Словарь української мови (1924)/доказчик
| ◀ доказувати | Словарь української мови Д доказчик |
доказчиця ▶ |
|
Дока́зчик, ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.
| ◀ доказувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д доказчик |
доказчиця ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доказчик
Борис Грінченко
1924
Дока́зчик, ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.