Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доколінчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доколінчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Доколі́нчитися, чуся, чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло. Г. Барв. 315.