Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/докочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
докочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Доко́чувати, чую, єш, сов. в. докоти́ти, чу́, тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.