Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/докравати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
докравати
Берлін: Українське слово, 1924

Докрава́ти, ва́ю, єш, сов. в. докра́яти, ра́ю, ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. Чуб. V. 1086. 2) Дорѣзывать, дорѣзать.