Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/докривати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
докривати
Берлін: Українське слово, 1924

Докрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. докри́ти, кри́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда. Г. Барв. 178.