Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/докручувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
докручувати
Берлін: Українське слово, 1924

Докру́чувати, чую, єш, сов. в. докрути́ти, чу́, тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертѣть.