Словарь української мови (1924)/докупитися

by Борис Грінченко

◀ докупити

Словарь української мови Борис Грінченко Д докупитися

докупляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Докупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Употребляется преимущественно съ отриц. не. Не имѣть возможности купить. Таке все дороге стало, — не докупишся. Васильк. у. Тяжка-важка чужа сторона: сіна-вівса не докупишся, хліба-соли не допросишся. Грин. III. 627.