Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доладній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доладній
Берлін: Українське слово, 1924

Дола́дній, я, є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. I. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада. Гліб. 52.