Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/долупити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долупити
Берлін: Українське слово, 1924

Долупи́ти, плю́, пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.