Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/долюбляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долюбляти
Берлін: Українське слово, 1924

Долю́блювати, люю, єш и долюбля́ти, ля́ю, єш, гл. долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Стор. I. 237. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. II. 79.