Словарь української мови (1924)/долітати
Зовнішній вигляд
◀ доліський | Словарь української мови Д долітати |
долітце ▶ |
|
Доліта́ти, та́ю, єш, сов. в. долеті́ти, чу́, ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. I. 23.