Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/домарити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
домарити
Берлін: Українське слово, 1924

Домари́ти, рю́, риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. I. 201.