Словарь української мови (1924)/домарити
| ◀ доманити | Словарь української мови Д домарити |
домаритися ▶ |
|
Домари́ти, рю́, риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. I. 201.
| ◀ доманити | Словарь української мови Борис Грінченко Д домарити |
домаритися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
домарити
Борис Грінченко
1924
Домари́ти, рю́, риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. I. 201.