Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/домаха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
домаха
Берлін: Українське слово, 1924

Дома́ха, хи, ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). Браун. 43. 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ. Левиц.