Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/домаювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
домаювати
Берлін: Українське слово, 1924

Дома́ювати, ма́юю, єш, сов. в. дома́яти, ма́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. См. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. Грин. III. 122. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти. Грин. III. 122.