Словарь української мови (1924)/домовий

by Борис Грінченко

◀ домняти

Словарь української мови Борис Грінченко Д домовий

домовик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Домо́ви́й, а, е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували… скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. Господа́рь домо́вий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. Домо́вий ді́дько. = Домовик.