Словарь української мови (1924)/домовник

by Борис Грінченко

◀ домовний

Словарь української мови Борис Грінченко Д домовник

домогання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Домовни́к, ка́, м. 1) = Домівник. 2) = Домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.