Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/домотур

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
домотур
Берлін: Українське слово, 1924

Домоту́р, ра, м. = Домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.