Словарь української мови (1924)/домотур
Зовнішній вигляд
◀ домотканий | Словарь української мови Д домотур |
домочити ▶ |
|
Домоту́р, ра, м. = Домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.